Географічна карта - Копиль (Kapyl’)

Копи́ль (Капиль) — місто (з 1984 року) Мінської області Білорусі, адміністративний центр Копильського району. У місті знаходиться маслосироробний завод, поблизу — велике родовище крейди.

Перша літописна згадка про Копиль відноситься до 1274 року.

В XIV столітті Копиль опинився в сфері впливу Великого князівства Литовського. З 1395 року увійшов у володіння князя Володимира Ольгердовича та його спадкоємців. З 1612 року, після смерті останньої представниці роду Олельковичів — князівни Софії, місто перейшло у володіння князів Радзивіллів.

За часів перебування в складі ВКЛ місто було центром староства; зокрема, старостою у 1435 році став литовський боярин Петро Монтигердович.

Згадується у переліку руських міст далеких і близьких кінця XIV століття як «київське» місто.

27 серпня 1652 року Копиль отримав магдебурзьке право, печатку, герб із зображенням мисливського рогу на золотому полі, а також право на проведення ярмарків та щотижневих торгів.

У XVI столітті Копиль славився ремеслами, особливо ткацтвом, оксамитовими і лайковими виробами, у ньому налічувалося 6 ремісничих цехів, що мали власні статути.

Після другого розділу Речі Посполитої у 1793 році місто увійшло до складу Російської імперії. З 1832 року належав князю Вітгенштейну.

У XIX столітті в місті діяли пивоварний завод, 2 водяні млини, 6 магазинів, 3 школи, церква, костел, кальвіністський собор, 2 єврейських молитовних будинки.

У листопаді 1917 року в Копилі встановлена радянська влада. В 1924 році Копиль стає центром району.